Вказівний жест – індикатор розвитку дитини

Вказівний жест відкриває вікно до смислів і понять,
які діти на ранніх етапах вивчення мови
ще не можуть передати словами

Вказівний жест – це навичка, яка допомагає дитині накопичити «пасивний» словник, включатися у ранню комунікацію з дорослим та є важливим показником гармонійного розвитку малюка. Його поява вказує на досягнення дитиною важливого етапу в розвитку соціально-комунікативних навичок.

А ще, це одна із форм дрібної моторики, яка використовується для ранніх соціальних та комунікативних взаємодій. Тобто це аж ніяк не просто «тикання пальцем», а суттєва віха передмовленнєвого розвитку дитини.

Щоб відповісти ствердно, чи сформований у дитини вказівний жест, треба переконатися, що він проявляється одночасно у трьох випадках спілкування з дитиною віком до 1,5 року:

1. Показує на об‘єкти в книгах або на об‘єкти в побуті, якщо дитину запитали «Покажи де …?»
2. Вказівний жест з метою прохання, коли дитина не може дістати певний об‘єкт, який її цікавить і вона тягнеться до нього і показує на нього вказівним пальцем. Або дитина бажає дізнатись інформацію, і показує на об‘єкт, щоб його назвали і при цьому дивиться на людину, від якої бажає отримати цю інформацію.
3. Коли дитина бажає поділитись враженнями від побаченого і розділити з кимось ці враження. Наприклад, дитина показує на пролітаючий в небі літак, показує на нього пальчиком і повертає голову на маму, щоб побачити емоції на обличчі близької людини і переконатись, що вона спостерігає за тією ж подією і дивиться в тому ж самому напрямку.

Як сприяти появі вказівного жесту?

Зазвичай, вказівному жесту вчити малюка не потрібно. Діти оволодівають ним інтуїтивно, спостерігаючи за діями дорослих. Багато дітей швидко вчаться, наслідуючи своїх батьків! Але іноді, з різних причин, малюк може не розуміти, як користуватися вказівним жестом. Тоді дорослий може сприяти в розвитку вміння користуватися ним в організованих ситуаціях:

– малюк спостерігає за кожним вашим рухом, тому одним із найкращих способів чогось навчити є самостійне моделювання навичок. Наприклад, коли ви хочете щось попросити у дитини, вкажіть на цей предмет. Коли ви говорите про місце або людину, до якої потрібно піти дитині, також вказуйте на неї;

– використовуйте вказівний жест під час читання книги. Називайте картинки та вказуйте на них самі. Перевіряйте, чи слідкує ваша дитина за тим, на що ви показуєте. Якщо ваш малюк сам вказує на картинки в книзі рукою або пальчиком, відгукніться: «Так, ти знайшов котика!».

Однак, якщо у вас виникають сумніви щодо рівня розвитку вказівного жесту у дитини, то існують певні Червоні прапорці, які сигналізують про те, що варто звернутися до фахівців для оцінки розвитку дитини.

Проговоріть із сімейним лікарем та фахівцем ІРЦ ситуацію, якщо дитина:
🚩 10-11 міс. – не слідкує поглядом за вашими вказівками на предмет;
🚩 12 міс. – не намагається вказувати на предмети, які її цікавлять всією рукою;
🚩 12 міс. – не може виконати просте прохання: «дай мені м’ячик»;
🚩 13-14 міс. – не має у використанні таких жестів, як: «так/ні», «папа-папа»,
«ладусі- ладусі» ;
🚩 15 міс. – вказує на предмети лише за допомогою всієї руки або вашої руки і лише дивиться на предмети очима, без використання чіткого вказівного жесту.

Шановні батьки, якщо в вашої дитини є деякі труднощі в розвитку звертайтеся, ми обов’язково вам допоможемо. Адже за допомогою правильних порад та підтримки, ви зможете забезпечити успішний розвиток своєї дитини та забезпечити їй яскраве та успішне майбутнє.

Фахівець КУ «НІРЦ»,
Ольга Гаврилян