Ходьба навшпиньки – норма чи ні??
Часто батьки, спостерігаючи за тим, як їхня дитина ходить навшпиньки, хвилюються з даного приводу. В такому випадку варто знати про можливі причини такого варіанту ходьби та як діяти, щоб змінити таку ситуацію.
Є декілька варіантів ходьби дитини на пальчиках:
1. Періодична ходьба навшпиньки – такий варіант переважно є етапом розвитку навику ходьби і він є нормою, якщо зникає до 2-х річного віку дитини.
2. Постійна ходьба на пальчиках (одночасно двома ніжками) – у більшості випадків – це так звана “ідіопатична ходьба” на пальчиках. Її причинами можуть бути: неправильне навчання ходьбі (наприклад, ходьба в ходунках, під час якої ніжки дитини не стоять повною стопою на поверхні); легка спастична диплегія (як форма дитячого церебрального паралічу), а також як прояви синдрому дефіциту уваги і гіперактивності та розладів аутистичного спектру.
3. Ще одним варіантом специфічної ходьби є постійна ходьба на пальчиках, але лише однією ніжкою. Причинами цього можуть бути: 1) Одна нижня кінцівка коротша від іншої на 3 см, у зв’язку з чим дитині доводиться компенсовувати висоту, стаючи коротшою кінцівкою на носочок.
2) Коротке «ахілове» (п’яткове) сухожилля.
Основним у визначенні проблема це чи ні, є вік, до якого дитина застосовує такий спосіб ходьби. Як правило, на початку розвитку навику ходьби діти віком від 12-ти до 18-ти місяців періодично ходять на носочках, особливо під час емоційного збудження. І це не є патологією. Діти таким чином привертають увагу, бавляться, їм подобаються відчуття, які вони при цьому отримують.
Це також може бути як звичка, яка ще не минула після неправильної підтримки дитини під час її спроб ходити. Якщо дитинку при цьому запитати, чому вона так ходить, вона відповість що їй так зручно, тобто що це не створює їй дискомфорту.
Ідіопатична ходьба навшпиньки завжди симетрична, тобто на пальчиках обох ніг. Якщо ви попросите дитину стати на повну стопу і так іти, то вона зможе це робити, але тільки протягом короткого проміжку часу. Ідіопатична ходьба може передаватись спадково.
За спостереженнями лікарів, близько 5% діток періодично ходять на пальчиках, близько 75% з них перестають ходити на пальчиках до віку 5-ти років. Але не варто чекати до такого віку, адже тривале перебування ніг у такій позиції призводить до гіпертрофії м’язів, розвитку контрактури (патологічного положення) гомілковостопних суглобів, формуванню неправильного стереотипу ходьби та втрати часу для можливості діяти.
Основним завданням батьків та лікарів, що спостерігають за розвитком дитини, є надання їй вчасної та доцільної допомоги, якої вона потребує в конкретний момент.
Основні ознаки, що повинні насторожити батьків:
1. дитинка навчилась ходити правильно, але за деякий час почала ходити постійно на носочках;
2. вік дитини більше 2-х років і вона постійно ходить на пальчиках;
3. постійний або періодичний біль в п’ятці або литковому м’язі;
4. відсутність координації рухів стопи при ходьбі;
5. напруженість м’язів ніг або м’язова слабкість.
Лікування порушення ходьби
Його призначає лікар-педіатр з метою нормалізації тонусу м’язів.
Переважно лікування складається зі спеціального масажу і фізіотерапевтичних процедур. Постарайтеся не тільки забезпечити відвідування процедур в поліклініці, а й робіть їх вдома самостійно – якщо дитина отримає комплексне лікування, вона швидше зможе стати на всю стопу.
Перш ніж призначити лікування, дитину необхідно обстежити і встановити точний діагноз, визначити причини проблеми та загальний стан м’язів.
Яких заходів слід вжити, щоб скоріше усунути проблему
• Рекомендується носіння ортопедичного взуття;
• Мотивуйте дитину до здійснення таких фізичних вправ, як стрибки, а також ходіння по черзі на зовнішніх і внутрішніх склепіннях стопи.
• Допоможе відучити дитину ходити навшпиньках і така вправа, як ходіння по площині, розташованій під нахилом;
• Необхідно подбати про розвиток координації рухів і дрібної моторики рук.
• справитися з цими завданнями допоможе плавання.
• Добре в цій ситуації вплинуть ванни із застосуванням морської солі.
фото з вільних джерел
