Допомога та підтримка дітей у тривожних ситуаціях (сирени, евакуація та вибухи)

Як дорослим, так і дітям зараз особливу увагу слід надавати психологічному стану.

Для того, щоб звести до мінімуму негативний вплив на психіку дітей, пропонуємо дотримуватися наступних рекомендацій:

• Говоріть із дитиною про її відчуття, обговорюйте емоції, які вона переживає. Поясніть, що страх перед невідомим – це нормально. Але його можна контролювати.
• Будьте, по можливості, поруч. Дитина має відчувати вашу підтримку. В ситуації, коли вас охоплює паніка, розпач згадайте, що поруч ваша дитина, яка просто не розуміє, що відбувається. В цей момент її емоційний стан залежить від дорослого.
• Обговоріть разом можливий план дій. Роз’ясніть, як діяти в тій чи іншій ситуації, складіть план. Роз’ясніть необхідність дотримуватися рекомендацій батьків.
• Спільні заняття. Спробуйте почитати книги з дитиною, разом приготувати їжу, зайнятися творчістю, прогулятися на свіжому повітрі, коли немає повітряної тривоги. Саме в спільній діяльності дитина відчуватиме вашу підтримку.
• Контролюйте себе! Основна допомога дитині – це ваш самоконтроль. Коли ви здатні критично мислити, оцінювати ситуацію та опанувати панічні настрої.

Крім того, на екстрений випадок важливо зібрати дитині «тривожну валізку». Покладіть всередину інформацію зі своїми контактними даними, занотовану медичну інформацію: про групу крові, можливі алергічні реакції та медичні стани дитини. Підпишіть одяг, в якому буде малюк.

За рекомендаціями психологині Світлани Ройз важливо привчити дітей до звуку тривожної сирени. Тут представлений алгоритм розмови  у разі повітряної тривоги:

– А пам’ятаєш, звуки, які нам говорять про те, що потрібно швидко увімкнути увагу й щось робити? Наприклад, чайники, які свистять, коли вода закипіла. Що треба робити, коли чуєш такий звук?

– Зняти чайник із плити.

– А коли в авто спрацьовує сигналізація, про що це каже й що треба робити?

– Хтось намагається залізти в машину.

– І що ми робимо?

– Йдемо до машини.

– А навіщо пожежна сигналізація? Якось на роботі вона спрацювала. У неї такий страшний звук

– Вона говорить про пожежу.

– Так, отже, є дим або вогонь і терміново потрібно гасити та викликати пожежників. Також є звуки, що свідчать про землетрус або військову небезпеку. Коли я навчалася в школі, ми тренувалися – почути звук та швидко вийти зі школи.

Нам потрібно натренувати реакцію. Наприклад, якщо почуємо сирену, треба взяти документи, гроші, речі, найважливіші іграшки, кицьку, і вийти на вулицю чи в спеціальні місця. Незабаром буде таке тренування. Ми почуємо звук такої сирени – буде перевірка, чи вона працює. Нам зараз нічого не загрожує. Ми в безпеці. І нам нічого не потрібно робити.

– Ми точно в безпеці?

– Зараз так. Але треба потренуватися, щоби бути готовими до всього. Я не знаю, який буде звук, але він точно буде дуже неприємний та гучний. Пропоную покричати зараз неприємним звуком. Давай ще голосніше! Ще голосніше та неприємніше!

Видаючи неприємні й гучні звуки, ми сміємося і знімаємо напруження з розмови.

Нехай отримана зараз інформація ніколи не знадобиться в реальному житті!!!

Психолог КУ «НІРЦ»

Єремія Ж.Р