Сьогодні поговоримо про те, що стоїть за формулюванням: соціоадаптаційні/соціокультурні труднощі в особи з особливими освітніми потребами. Адже для ефективної організації інклюзивного навчання важливо розуміти, що саме криється за цим терміном.
Наявність у дитини соціоадаптаційних та/або соціокультурних труднощів зазначається у висновках інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку потреб дитини. А на що саме варто звернути увагу батькам і педагога розглянемо нижче.
Соціоадаптаційні труднощі можуть полягати у наявності бар’єрів на шляху до формування навичок:
- пристосування до умов соціального середовища – труднощі звикання до нових правил, розкладу, вимог, простору, людей (заклад освіти, група, клас, новий колектив);
- організації адекватної системи відносин із соціальними об’єктами – складнощі у взаємодії з однолітками, педагогами, дорослими, нерозуміння меж і соціальної дистанції;
- прояву рольової пластичності поведінки – труднощі змінювати поведінку залежно від ситуації (урок – перерва, гра – навчання, спілкування з ровесниками – з дорослими);
- інтеграції у соціальні групи – проблеми включення в дитячий колектив, участі у спільних видах діяльності, командній роботі, групових іграх;
- засвоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового середовища та форм соціальної взаємодії – труднощі розуміння і дотримання правил, традицій, соціальних очікувань і прийнятних способів взаємодії в новому середовищі.
Соціокультурні труднощі пов’язані з особливостями взаємодії з представниками різних культурних осередків, труднощами у сприйнятті та використанні різних комунікативних засобів (зокрема жестової мови, альтернативної та додаткової комунікації), а також із доступом до соціально значущої інформації.
Соціоадаптаційні та/або соціокультурні труднощі можуть спостерігатися у різних категорій дітей, зокрема, у дітей з розладами аутистичного спектра (РАС), внутрішньо переміщених осіб (ВПО), дітей із міграційним досвідом, дітей, які пережили психотравмуючі події та мають прояви ПТСР. В таких випадках саме труднощі адаптації можуть бути пов’язані з: мовними та культурними відмінностями, втратою відчуття безпеки, зміною соціального середовища, підвищеною тривожністю, розривом соціальних зв’язків, труднощами емоційної саморегуляції.
Надзвичайно важливо зрозуміти, що формулювання у висновку ІРЦ: “соціоадаптаційні та/або соціокультурні труднощі” – це НЕ ДІАГНОЗ і не “ярлик”, а ПРОФЕСІЙНИЙ ОРІЄНТИР для команди психолого-педагогічного супроводу. Тому варто детальніше ознайомитися із описом сильних і слабких сторін дитини, її потребами та рекомендаціями фахівців щодо розвитку дитини, проаналізувати, що означають зазначені труднощі на практиці спілкування з дитиною у закладі освіти, аби коректно сформулювати освітні потреби дитини та спланувати підтримку при складанні ІПР і забезпечити реальну, а не формальну інклюзію.
Перший крок до якісної інклюзії починається з розуміння термінів!
Наталія АРСЕНІЙ, фахівець ІРЦ
