До такої поведінки допоможе спеціалістам і батькам правильно інтерпретувати її як сигнал про сенсорний, фізіологічний або нейрорегуляторний дискомфорт, а не як «проблемну» чи навмисну дію, і відповідно обрати ефективні стратегії підтримки, корекції середовища та взаємодії з дитиною.
Дослідження сенсорних профілів дітей з аутизмом показують, що більше 90 % мають сенсорні гіпер- або гіпосенситивні реакції, включно з реакцією на тактильні стимули (в одязі). Розуміння, що саме спонукає дітей дітей до такої поведінки допоможе спеціалістам і батькам правильно інтерпретувати її як сигнал про сенсорний, фізіологічний або нейрорегуляторний дискомфорт, а не як «проблемну» чи навмисну дію, і відповідно обрати ефективні стратегії підтримки, корекції середовища та взаємодії з дитиною.
Як допомогти дитині з сенсорною гіперчутливістю
Лікування, направлене на корекцію мозкового кровообігу та нейронального метаболізму:
остеопатія- для корекції порушення кровообігу та ліквородинаміки в поєднанні з метаболічною корекцією
заняття з сенсорної інтеграції, нейрокорекція.
Що можуть скоригувати батьки?
Спостерігайте за моментами, коли це трапляється. Часто це відбувається:
-після перевтоми,
-у шумному середовищі,
-після сенсорного перевантаження. Деякі діти знімають з себе одяг через те, що певні тканини чи ярлички на одязі їх дратують.
Невербальні діти часто можуть знімати з себе одяг, щоб продемонструвати, що вони відчувають себе некомфортно або засмучені.
Коли навкруги відбувається багато подій/руху або вона відчуває тривожність, то деякі діти можуть знімати одяг в якості копінг-стратегії щоб впоратися з ситуацією, яка перевантажує.
Також діти можуть позбавлятися одягу якщо їм занадто спекотно або потрібно охолодитися.
В окремих випадках зняттям одягу діти намагаються привернути увагу або висловити розчарування, якщо ви їх ігноруєте (на їхню думку).
Зверніть увагу на одяг:
- спостерігайте, який саме одяг, які тканини, викликають дискомфорт: іноді, це може бути і легка “повітряна” тканина, яка постійно ковзає по тілу чи, навпаки, щільна, груба важка тканина. Діти з порушенням терморегуляції можуть перегріватися, в звичних для сезону речах.
- обирайте м’які тканини, без швів та етикеток, не тісний, без грубих резинок.
Допомогайте дитині заспокоїти тіло: глибокий тиск (обійми, ковдра з вагою, притискання подушки) часто зменшує потребу знімати одяг.
Поступово привчайте до нових речей: покладіть нову річ на видне місце, щоб дитина звернула на неї увагу, відчула на дотик. Річ може пролежати і декілька днів на одному місці. Потім пробуйте одягати, без акценту, що це новий одяг. Бажано, деякий час попробувати походити в новому одязі вдома, щоб передбачити реакцію, по типу гіперпатії поза домом.
Як припинити привселюдне зняття одягу дитиною з аутизмом?
Інколи працювати з подібною поведінкою доволі складно. Тим не менше існують певні стратегії, які допоможуть з подібними несподіваними інцидентами. Треба підходити до роботи зі зняттям одягу з розумінням та терпінням, а також концентруватися на індивідуальних потребах кожної окремої дитини.
- Визначте тригери
Поспостерігайте та ідентифікуйте специфічні причини подібної поведінки. Можливо це сенсорні труднощі, дискомфорт, тривожність чи інші фактори.
- Надайте сенсорну альтернативу
Запропонуйте соціально прийнятну сенсорну альтернативу подібній поведінці : надайте фіджет, щоб крутити / стискати в руках або іншу сенсорну іграшку, запропонуйте інший вид одягу, якому дитина надає перевагу, спробуйте різні види тканин.
- Комунікація
Навчайте дитину комунікативним стратегіям : як повідомити про дискомфорт або про свої потреби щодо зміни одягу. Для цього використовуйте візуальні підказки, жести, комунікативні програми / девайси.
- Соціальні історії
Розробіть для дитини та пропрацюйте з нею соціальні історії про одяг, а також про вибір альтернативної (прийнятної) поведінки в різноманітних ситуаціях, які викликають бажання зняти одяг. Наполягайте на соціальних нормах – не оголятися на публіці та продовжувати носити одяг в громадських місцях.
- Використовуйте підкріплення
Використовуйте позитивне підкріплення та винагороду за співпрацю та за носіння одягу на публіці. Будьте послідовними, відмічайте прогрес, хваліть, заохочуйте.
- Обирайте комфортний для дитини одяг
Обов’язково з’ясуйте яким типам тканин, якому фасону та аксесуарам (молнії, застібки, липучки) дитина надає перевагу і обирайте новий одяг, виходячи з її інтересів та потреб, не допускаючи сенсорних тригерів.
- Превентивні (проактивні) стратегії
Спробуйте передбачати ситуації, які призводять до зняття одягу та намагайтеся запобігати їм. Наприклад, одягайте дитину в декілька шарів одягу, щоб вона змогла зняти перший шар, якщо їй стане занадто спекотно; використовуйте більш складні застібки, щоб вона не розстібнула їх занадто швидко та не оголилась би на публіці.
- Безпечне місце
Якщо можливо відведіть дитину у спокійне безпечне місце, де б вона могла б відчути себе в безпеці та зняти певний шар одягу для задоволення своєї сенсорної потреби. В крайньому разі це місце буде більш прийнятним ніж зняття одягу у громадському місці.
- Зверніться до фахівців
Зверніться за консультацією до професіоналів в сфері поведінкової терапії, ерготерапії та сенсорної інтеграції, можливо до психологів, які працюють з аутистичною поведінкою. Вони можуть запропонувати більш індивідуальний підхід, розроблений під потреби вашої дитини.
- Проконсультуйтеся із самою дитиною для пошуку рішення (якщо можливо)
Шукайте рішення разом. Запитайте як вона себе почуває в тому чи іншому одязі, що б вона хотіла б змінити аби подолати сенсорні труднощі.
Головне, що варто пам’ятати:
- Ваша дитина не “дивна»” і не “погано вихована”. Її нервова система просто по-іншому відчуває тіло.
- Зняття одягу – це спосіб повідомити: “Мені зараз дуже дискомфортно”.
- Працюйте з вузькими фахівцями, які зможуть запропонувати більш специфічний підхід, знаючи потреби вашої дитини.
- Додатково проконсультуйтеся з іншими батьками, опікунами, рідними, вчителями дитини для пошуку оптимального варіанту допомоги та роботи в команді по подоланню проблемної поведінки.
Наталія АРСЕНІЙ, фахівець ІРЦ
