Рух, як складова здоров’я

Батьки прагнуть, щоб дитина менше бігала вдома, а на прогулянці гралася у спокійні ігри, позбавляючи її багатьох радісних хвилин дитинства. Таким чином у дитини набувається звичка до малорухливого способу життя. Оберігаючи дитину від фізичного навантаження, ми, дорослі, часто вважаємо, що дитя втомлюється з тих самих причин, що і ми. Забуваємо однак про одну характерну і суттєву особливість дитячого організму — швидку втомлюваність не від рухів (хоч і їхнє надмірне дозування теж шкідливе), а від неможливості рухатись, або від одноманітної діяльності.

Рух і дитина — одне ціле. Потрібно радіти, коли дитина рухлива і непосидюча, тому що саме у русі вона розвивається. Живе і рухливе дитя — це нормально, мляве і малорухливе — ознака тривожна.

Різноманітні рухи позитивно впливають на формування та удосконалення всіх органів і систем. Зважаючи на те, що органи та фізіологічні системи дітей ще не такі досконалі і морфолого-фізіологічно зрілі, як у дорослих, і мають певні анатомо–фізіологічні особливості, можна стверджувати, що для дитячого організму рухи і рухова діяльність – основа успішного розвитку.

Тому, шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток, оздоровлення та загартовування Вашої дитини вдома, користуйтеся низкою наданих порад:

–  привчайте дитину до дотримання вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних та культурно-гігієнічних вимог;

– виконуйте щоденно разом з дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартувальні процедури, виходьте на прогулянку;

– катайтеся разом з дитиною на велосипедах, самокатах, роликах, грайте в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, волейбол;

– плавайте та грайте разом на воді, а також привчайте дитину приймати літній душ – це сприяє загартовуванню організму та зміцненню нервової системи;

– організовуйте у вихідні дні пішохідні прогулянки, туристичні походи;

– грайте разом з дитиною в рухливі та спортивні ігри, які сприяють розвитку гнучкості, швидкості, спритності та задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду.  

Ось декілька варіантів літніх рухливих ігор, як для однієї-двох дітей, так і для великої компанії:

1. “ПЕРЕЙДИ РІЧКУ”

Кількість гравців: один і більше.

Матеріали: скакалки, стрічки або два відрізки мотузки, паперові кружечки.

• Роль берегів можуть виконати скакалки, стрічки або два відрізки мотузки, розкладені на відстані півтора-два метри один від одного.
• З паперу виріжте кружечки, які замінять камінчики.
• Запропонуйте дитині «перебратися» з одного берега на інший, переступаючи по камінню, не «замочивши» ніжки.

 Гра проста, але добре розвиває координацію рухів у дітей.

2. “УТРИМАЙ КУЛЬКУ”

Кількість гравців: двоє і більше.

Матеріали: повітряна кулька.

• Перенести кульку з одного кінця кімнати/коридора в інший, не торкаючись руками і не даючи йому впасти.
• Нехай діти виявлять кмітливість: на кулю можна дмухати, підштовхувати носом, підборіддям, колінами.
• Якщо дітей двоє, влаштуйте змагання: хто швидше донесе кульку до фінішу.
• Для старших учасників завдання можна ускладнити, побудувавши доріжку або поставивши невеликі перешкоди, які потрібно обійти.

3. “Я ЗНАЮ БАГАТО ІМЕН”
Кількість гравців: троє і більше.
Матеріали:   довга скакалка.

• Двоє гравців беруть скакалку і починають її крутити.
• Третій гравець перестрибуючи через скакалку, каже «Я знаю три дівочих імені: Оля, Таня, Катруся!». (Можна розпочати гру і з хлопчачих імен.)
• Потім через скакалку стрибає наступний гравець. Але він має назвати вже чотири імені. Гра триває, поки хтось із гравців не назве заздалегідь обумовлену кількість імен (наприклад, десять). Перемагає найспритніший і найкмітливіший гравець. Гравці мають називати підряд або лише дівочі, або лише хлоп’ячі імена. Плутати не можна.

4. “КВІТНИК”
Кількість гравців: п’ятеро і більше.
Матеріали: м’яч.

• Ведучий присвоює гравцям імена квітів.
• Гравці стають у коло, ведучий заходить всередину і розпочинає потім таку розповідь: «Я був у саду, багато бачив квітів, от тільки Троянди там не було». «Ні, має відповісти йому гравець з іменем Троянда,— Троянда там була». Ведучий кидає цьому гравцю м’яч.
• Троянда ловить м’яч та каже: «А от Півонії там не було…». Тут має озватися Півонія: «Півонія там була, а от Ромашки там не було…».
• І так далі.

Гравець, який не встиг вчасно відгукнутися й упіймати м’яч, залишає гру.

 5. “КАРЛИКИ ТА ВЕЛЕТНІ”
Кількість гравців: десять і більше.
Матеріали: не потрібні.

• Усі гравці стають у коло. Ведучий заходить усередину, пояснює правила гри.
• Якщо ведучий промовить «карлики» — гравці мають сісти навпочіпки, якщо скаже «велетні» — усі мають підвестися і підняти руки. Той, хто помилився, вибуває з гри.
• Під час гри ведучий може збивати гравців з пантелику, подаючи неправильні команди, наприклад: «Кози!», «Вода!», «Кролі!».
• Перемагає гравець, який жодного разу не помилився.

6. “СТОНІЖКИ”
Кількість гравців:  десять і більше (парна кількість).
Матеріали: крейда.

• На землі намалюйте крейдою дві паралельні лінії завдовжки 5—8 м (залежно від віку гравців).
• Гравці поділяються на дві команди, вишиковуються один за одним перед лініями, узявши переднього гравця за пасок. Таким чином утворюється ланцюжок — «стоніжка».
• Команди сідають навприсядки і за командою ведучого починають рухатись уздовж ліній. Перемагає «стоніжка», яка першою пробіжить уздовж своєї лінії.

Якщо під час руху хтось із гравців упаде, команда зупиняється і чекає, поки він підведеться, а потім знову продовжує рух.

Таких ігор є дуже багато. Вигадуйте сюжети, згадуйте улюблених тварин чи казкових героїв, супроводжуючи цікаві історії рухами по ходу оповідання. Дитина із задоволенням наслідуватиме ведмедика, стрибатиме, як мавпочка або витягуватиме шию, як гуска. Рухливі дитячі ігри дозволять витратити всю зайву енергію, що накопичилася у дитини, спрямувавши її в потрібне та корисне русло.

Дати дитині простір для рухів — означає забезпечити їй заряд бадьорості і доброго настрою!