Що ви знаєте про ДИСЛЕКСІЮ???

В цей складний час та епоху новітніх технологій, Ви задавалися питанням, чому ваша дитина не любить читати? На перший погляд відповідь проста, їм не цікаво розгортати тоненькі листочки, з довгими чи короткими текстами, розглядати навіть яскраві картинки. Навіщо? Вони ж не рухаються, немає спецєфектів!

Але напевно, це питання до дорослих: Чому не навчили, не прищепили любов с дитинства? Якщо це так, тоді кожний доросли батько, на просторах інтернету, знайде масу рекомендацій, як привчити дитину в любому віці читати книжки, які можуть відкрити цей дивовижний світ читання! Головне бажання!

Але! Проаналізувавши всі рекомендації, батьки мають зрозуміти, що не завжди їх брак часу, незацікавленість дитиною тримання книжки у руках є причиною її небажання читати.

У світі все частіше піднімається питання про проблеми навчання дітей. І батькам треба знати про таке поняття як “специфічні труднощі читання та письма у дітей”. Спеціалісти називають таке порушення дислексією. Дислексія – це порушення, при якому важко читати і писати. Цей термін походить з грецької та латинської мов, де префікс dys означає відсутність чогось, труднощі, нездатність, а дієслово lego – “я читаю”.

Лікарі виділяють такі види дислексії:
• Дислексія зорового типу, яка ґрунтується на порушенні сприйняття та зорової пам’яті, пов’язана з порушенням зорово-рухової координації та зорово-просторової координації.
• Слухова дислексія, обумовлена порушенням сприйняття та слухової пам’яті звуків мови, найчастіше пов’язана з порушенням мовних функцій.
• Інтегративна дислексія, коли окремі функції не виявляють порушень, але порушується їх координація, тобто є порушення в перцептивно-руховій інтеграції.
• Дислексія змішаного типу, коли виникають порушення у слуховому сприйнятті слова, слуховій послідовній пам’яті, зоровому сприйнятті слів, зоровій послідовній пам’яті, зорово-слуховій пам’яті та просторовій уяві.

Найпоширеніші симптоми дислексії це:
• затримка розвитку мовлення,
• неправильна артикуляція багатьох звуків,
• спотворення слів,
• труднощі зі складанням заяви,
• труднощі запам’ятовування імен,
• неологізми,
• використання неправильних префіксів.

Вихід завжди є, пам’ятайте про це, не панікуйте, прийміть це!

Ліків чи лікувальних заходів проти дислексії не передбачено – це не хвороба. Найважливіший фактор, який впливає на боротьбу з дислексією, – часовий. Тож, що раніше розлад буде виявлено, то більше шансів на те, що людина успішно навчиться читати й писати. Потрібна комплексна допомога з боку фахівців, вчителів, батьків.

Якщо призначена корекція дислексії, вправи будуть залежати від того, який вид порушення діагностовано:
• при фонематичному виді позбуваються дефектів вимови окремих звуків, формують правильне сприйняття звуко-літерного ряду;
• для вирішення проблеми семантичної дислексії знадобиться збагачення словникового запасу, прищеплення граматичних норм мови;
• при аграматичному виді одночасно проводиться корекція дислексії та дисграфії (у дітей старшого віку) – формуються навики правильного словотворення, прищеплюються основи словозмін;
• при мнестичному, тактильному та оптичному різновидах потребується розвиток мислительно-мовних образів.

Нестандартною вважається корекція дислексії за методом Рональда Дейвіса – друкованим символам/словам дається подумки образне визначення, що покращує правильне сприйняття.

Забезпечте дитині необхідні шляхи опрацювання матеріалу — наприклад, використовувати в процесі спеціальні підручники та пристрої, — навіть у важких випадках дислексії можна досягти успіхів у навчанні.

Пропонується дітям писати літери на піску, складати їх з іграшкових паличок. Популярним в наш час стало використовувати такий метод як мнемотехніка.

Заохочуйте своїх дітей малювати картинки розігрувати сценки, які б передавали значення слів. Домашні завдання можуть мати альтернативний формат: після прочитання твору пропонується замість написання есе зробити якийсь арт-проект, приміром, змонтувати відео.

Звісно, навички письма й читання є ключовими у повсякденному житті. Однак дислексики можуть знайти свою сферу праці серед тих сфер діяльності, для яких саме мовленнєві навички не є провідними. Наприклад, дизайн, образотворче мистецтво, музика, архітектура, інженерія, спорт тощо. І що цікаво, саме до цих видів діяльності чимало дислексиків якраз і мають схильності. Ба більше – інколи досягають неабияких успіхів.

Фахівець ІРЦ Наталія АРСЕНІЙ