Як навчити читати дитину з порушенням інтелектуального розвитку
Поради вчителям інклюзивних класів, вчителям-логопедам, батькам
Вміння дитини читати свідчить не тільки про її розвиток, але й можливості більш глибше пізнати оточуючий світ, бути цікавим співрозмовником у спілкуванні, мотивувати себе до подальшого знайомства з цікавим для себе колом питань тощо.
Питання навчання читання школярів із порушеннями інтелектуального розвитку набуває особливого значення в умовах сьогодення, коли певний відсоток дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку навчається в інклюзивних класах звичайних шкіл.
Для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку молодшого шкільного віку навчання читанню набуває особливого корекційно-педагогічного напрямку, який є актуальним для більшості дітей цієї категорії порушень протягом всього терміну навчання в школі. Формування вміння читати сприяє інтелектуальному й мовленнєвому розвитку дітей, збагачує активний та пасивний словники.
Процес формування техніки читання у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку протікає значно важче, ніж у їх однолітків з нормотиповим розвитком. Адже під час читання такі школярі допускають багато помилок (не дочитують закінчення слів, спостерігаються пропуски, спотворення і перестановки на рівні звуків, складів, слів у реченні тощо), мають значні труднощі при розумінні тексту чи його аналізі.
Робота з відпрацювання техніки читання може дати позитивні результати лише в тому випадку, якщо вона буде проводитися регулярно.
Для формування повноцінних навичок читання у дітей з ПІР (порушенням інтелектуального розвитку) необхідно використовувати корекційно-розвиваючі прийоми та ігрові вправи, які систематизовані й диференційовані на групи за принципом корекційної та розвиваючої спрямованості:
− розвиток артикуляційного апарату;
− розвиток дихання;
− розвиток зорового сприйняття, уваги, пам’яті,
− розвиток фонематичного слуху у дітей.
Одним з ефективних прийомів у відпрацюванні техніки читання є спеціальні систематичні вправи, які сприяють відтворенню складових структур і слів, що викликають труднощі в учнів з інтелектуальними порушеннями.
Чим швидший темп читання, тим краще розуміння змісту прочитаного. При зниженні темпу знижується і розуміння змісту прочитаного.
Щоб домогтися ефективних результатів, необхідно: 
− збільшити частоту читання;
− розширювати кут периферичного зору;
− підвищувати стійкість уваги;
− поліпшувати оперативну пам’ять;
− удосконалювати артикуляційний апарат (для цього виконується артикуляційна гімнастика).
Рекомендуємо деякі прийоми навчання читанню дітей з порушеннями інтелектуального розвитку:
- Важлива не тривалість, а частота тренувань. Людська пам’ять влаштована таким чином, що запам’ятовується не те, що постійно перед очима, а те, що миготить, то з’являючись, то зникаючи. Саме воно створює роздратування і запам’ятовується. Тому якщо ми хочемо допомогти дітям довести якісь навички до автоматизму, потрібно щодня, через певні проміжки часу проводити з ними невеликі за обсягом вправи.
- Колективне читання. Це читання, коли всі (або учні в класі, або всі члени родини) читають одночасно вголос напівголосно, кожен зі своєю швидкістю протягом 5 хвилин.
- П’ятихвилинки читання. Незалежно від уроку, в кожної дитини на парті повинна лежати книга для читання. Будь-який урок починається з того, що діти відкривають цю книгу й 5 хвилин читають в режимі колективного читання.
- Розвиток оперативної пам’яті. Науковцями доведено, що розвиток техніки читання часто гальмується через низький рівень розвитку оперативної пам’яті у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Читаючи речення з 6-8 слів, дитина, дочитавши до третього-четвертого слова, забуває перше слово. Тому дитина не може вловити зміст прочитаного. Необхідна робота з розвитку оперативної пам’яті в таких учнів. Робиться це за допомогою зорових диктантів. За методикою професора І.Т.Федоренка дитині демонструється речення впродовж 4-7 секунд, дитина читає мовчки, тільки очима, повторює речення про себе. Після запису тексту проводиться порівняння з текстом на листочку або на дошці (самоперевірка).
- Багаторазове читання. Такий вид читання проводиться в режимі колективного читання. При цьому необхідно враховувати, що швидкість читання у дітей різна, тому орієнтуватися потрібно не на рівний за обсягом уривок, а на однаковий проміжок часу. Учитель пропонує дітям протягом 1 хвилини читати один і той же уривок з тексту. Після закінчення хвилини, кожен з учнів повідомляє, до якого слова він встиг дочитати. Потім потрібно повторити процес читання цього ж уривка тексту. Природно, що вдруге дитина прочитає вже більше. Збільшення темпу читання стимулює інтерес дитини. Не рекомендується читати один і той же уривок більш 3-х разів.
- Читання в темпі скоромовки. Ця вправа спрямована на розвиток артикуляційного апарату, вимоги до виразності читання повинні бути знижені, але підвищені вимоги до чіткості прочитання закінчень слів. Вправа триває не більше 30 секунд. Проводиться в режимі колективного читання.
- Стимулювання учнів. Час від часу необхідно проводити перевірку засвоєного, тобто заміряти швидкість читання.
Щоб підвищити швидкість читання, важливо тренувати дітей з порушеннями інтелектуального розвитку сприймати склад, як єдине ціле, як основу прочитання слова. Для таких вправ необхідні таблиці складів, наприклад таблиці за методикою Зайцева. Варто пам’ятати, що в процесі читання має значення кількість знаків, які потрапляють в поле зору дитини.
Для швидкого читання необхідно розвивати периферичний зір. Він дозволяє охопити більше інформації за одиницю часу.
Як показали дослідження, очі людини при читанні знаходяться в одному з двох станів: фіксації (зупинення) чи зміни точок фіксації (рух). Сприйняття тексту відбувається тільки в момент зупинки, або фіксації, очей.
Природно, що швидкість переробки інформації в цих умовах залежить від того, яка кількість буде сприйнята в момент зупинки погляду. Відповідно, підвищення швидкості читання – це збільшення обсягу сприйнятої інформації при зупинці очей під час читання. Різниця між людиною, читаючою швидко, і людиною, читаючою повільно, полягає не в швидкості руху очей, а в кількості матеріалу, який сприймається в момент фіксації. Тому для підвищення швидкості читання необхідно зменшити число зупинок очей на рядку і їх тривалість. При цьому важливо збільшувати число букв, слів, що сприймаються за одну фіксацію. Крім того, необхідно мати добре розвинений периферичний зір.
Отже, систематичне застосування запропонованих методичних прийомів сприятиме підвищенню ефективності техніки читання дітьми з порушеннями інтелекту, розуміння ними прочитаного, розвиватиме усне зв’язне мовлення, збагачуватиме активний і пасивний словник.
Вчителі-логопеди КУ «НІРЦ»
