21 березня – Всесвітній день людей з синдромом Дауна.

Сьогодні 21 березня в цілому світі відзначають Всесвітній день людей з синдромом Дауна.

Вперше цей день став щорічно відзначатися з 2005 року і був заснований на VI міжнародному симпозіумі по синдрому Дауна, проведеному в Пальме де Майорка за ініціативою правлінь Європейської та Всесвітньої асоціації Даун-Синдром.
Для того щоб підвищити рівень поінформованості суспільства про синдром Дауна і звернути увагу на необхідність поліпшення якості життя та інтеграції у суспільстві людей з синдромом Дауна, у всьому світі проводяться різноманітні заходи.

Розвиток дітей з цим синдромом, як і здорових малюків, залежить від впливу найрізноманітніших факторів.

Що може робити дитина з синдромом Дауна?
Сучасні дослідження спростували той міф, що всі що всі діти із синдромом Дауна мають глибокі інтелектуальні порушення, але сьогодні є діти з різним інтелектуальним розвитком.
Дітки із синдромом Дауна можуть ходити, навчатися, читати, писати і робити майже всі ті речі, які роблять інші “нормотипові” діти.

Вони гуляють, розмовляють, одягаються, але цього всього потрібно їх навчити.

Дуже корисно в таких випадках є своєчасна лікувально-навчальна терапія, що розпочинається з самого дитинства.
Вони в змозі освоїти багато чого з того, що роблять інші діти – якщо вчасно займатися їхнім розвитком, і в цьому першими помічниками стають саме батьки.

Дитину з хворобою Дауна виховувати не легко. Тут багато чого залежить як від батьків, так, звичайно, і від ступеня складності захворювання. Зазвичай такі діти розвиваються повільніше. Найбільш помітно у них відставання у мові. Розвиток координації рухів теж сповільнений, тому спостереження за їхнім розвитком схоже на перегляд фільму про звичайну дитину в уповільненому відтворенні. Мета всіх занять – допомогти маленькій людині поступово адаптуватися в навколишньому світі. Для цього необхідно розвинути сенсорні сприйняття (зір, слух), моторні навички (рух) і мова (сюди входять формування емоцій і навички спілкування).

У перший рік життя дитини основний її досвід – це досвід спілкування з людьми, що навколо. Дітки із синдромом Дауна практично не відрізняються від своїх однолітків у цьому віці. У цей період (як, втім, і інші) дуже важливо, щоб дитина відчувала контакт з батьками: дотики до нього, тримання на руках, розмови. Батьки можуть помітити, що дитина із задоволенням іде на контакт – вона шукає батьків очима по кімнаті, посміхається їм, радісно агукає.

Незважаючи на те, що такі діти повільно розвиваються, вони дуже товариські, добродушні і чуйні. Вони ніколи не залишать батьків і оточать їх своєю турботою, любов’ю і щирістю.

Чим батьки можуть допомогти своїй дитині?
– У першу чергу, оточити її своєю любов’ю і турботою, але не обмежувати її свободу своєю гіперопікою. Не шукати в поведінці дитини будь-яких відхилень, адже всі діти по-різному проявляють свої почуття. Варто пам’ятати, що її основні потреби не відрізняються від потреб будь-якої іншої дитини.

– Поспілкуватися з батьками дітей з синдромом Дауна, їхні поради допоможуть у заняттях з малюком, а позитивний досвід додасть впевненості. Знайте, що існують організації, що займаються допомогою дітям з синдромом Дауна.

– Постійно займатися з дитиною, використовуючи при цьому її сильні якості – хороше зорове сприйняття і здатність до візуального навчання. Показуйте їй різні картинки, літери, написані слова, будь-які інші наочні посібники.

– Потихеньку потрібно виводити малюка з пасивного стану – підштовхуючи його до стеження за іграшками, акцентуючи увагу на навколишніх предметах.

– Завжди і у всьому батьки повинні бути вчителем своєї дитини. Кожен навик вона набуває з їхньої подачі – це ж стосується і вміння спілкуватися з іншими. У перші рази ви повинні самі інсценувати спілкування – не просто сказати: “Дай хлопчикові ручку”, – а взяти руку дитини і вкласти в руку хлопчика. Поставити іншому малюкові кілька питань, показати, як можна грати разом – тобто дати модель поведінки. Ваша дитина поступово все буде робити сама.

– Намагайтися розширювати коло спілкування дитини, адже ще одна його сильна сторона – це здатність наслідувати поведінку однолітків і дорослих, вчитися на їх прикладі.

Приймаючи участь в Міжнародній конференції у Львові щодо «Розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями», а саме дітей з синдромом Дауна, яка відбувалася у лютому 2020 року, почула батьків, які виховують таких дітей. Вони говорять: «Наші діти, котрі навчалися за спеціальною програмою, змогли ходити у звичайні школи, де навчаються та навчалися за індивідуальними планами. Навчання в простій школі зі звичайними дітьми теж має важливе значення для дитини. По-перше, вона спілкується з однолітками, наслідуючи їх навчається тому, як вести себе в побутових ситуаціях, як грати в футбол, кататися на велосипеді, танцювати. По-друге, дитина відчуває себе частинкою суспільства!»

З повагою,

практичний психолог КУ «НІРЦ»

Жанна Єремія

Фото з вільних джерел.