Коли в закладі є дитина з епілепсією…
Щорічно 26 березня у світі відзначають День хворих на епілепсію. Відзначати цю дату під назвою «Фіолетовий день» розпочали з 2008 року.
Епілепсія – це хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються. Ці напади проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у якійсь із частин тіла або ж по всьому тілу.
Спеціалісти запевняють, епілепсія – це не вирок! Якщо людина знаходиться на обліку у спеціалістів, дотримується рекомендацій та регулярно приймає відповідні ліки, то можна жити без приступів досить довго.
Завдяки інформуванню та просвіті громадськості, епілепсія поступово відходить із тіні забобонів. Саме тому педагогам важливо розуміти особливості дітей, які страждають на епілепсію, вміти надати належну підтримку й створити атмосферу фізичного та психологічного убезпечення.
|
Приступ епілепсії: як допомогти? |
|
| Що потрібно робити під час нападу? | Що не можна робити під час нападу? |
|
|
Щоб зрозуміти чи людина прийшла до тями повністю – задайте прості питання:
|
|
У більшості випадків напади при епілепсії не є невідкладними станами та не завжди потрібно викликати екстрену медичну допомогу. Але обов’язково телефонуйте 103, якщо:
|
|
Надзвичайно важливо, щоб вчителі показували приклад толерантного та підтримуючого відношення до дитини з епілепсією. Якщо педагоги помітили, що дитину дражнять через її хворобу, то необхідно провести спокійну бесіду з класом, розказати про хворобу та попросити допомогти хворій дитині спокійно жити в суспільстві. Необхідно пояснити всім дітям, що дитина з нападами відрізняється від них тільки нападами.
Чи може дитина з епілепсією займатись фізичними вправами чи спортом?
- у школі дитина може займатись в групі, яку рекомендував лікар;
- дозволяються вправи на килимку, різновиди ходьби, біг у повільному темпі;
- заборонені довгі кроси з підвищенням частоти та глибини дихання та заняття зі знаряддям з можливістю падіння з них, тобто травмування;
- небезпечно займатися важкими видами спорту зі значними навантаженнями та брати участь у змаганнях, які потребують максимального фізичного зусилля.
Очікування щодо навчання та розвитку дитини з епілепсією мають бути реалістичними. Не варто концентрувати увагу на тому, що невдачі постійно переслідуватимуть учня через особливості його психофізичного розвитку. Спробуйте сконцентруватись на потенціалі дитини, а не її обмеженнях.
Фахівці КУ “НІРЦ”
Н. Арсеній та Т. Троян
